Ангіна у дітей: симптоми та лікування

Причини гострої ангіни

Ангіна – дещо застаріла назва запалення піднебінних мигдаликів, що в перекладі з латини означає «стискати, душити). Сьогодні цю патологію частіше називають гострим тонзилітом.

Піднебінні мигдалики – це організоване скупчення лімфоїдної тканини, що покликане захищати розташовані нижче дихальні шляхи та легені від хвороботворних мікроорганізмів.

Піднебінні мигдалики часто першими «приймають удар» інфекції, відповідаючи на її вторгнення гострою запальною реакцією, яка захищає організм від подальшого розповсюдження хвороби.

Переважна більшість гострих ангін виникають у молодому віці (до 35 років), найчастіше у дітей (до 75% випадків). З віком гострота реакції спадає, тому у людей похилого віку ангіни практично не зустрічаються.

Класифікація ангін за збудником інфекції

За збудником інфекції ангіни поділяються на дві великі групи – вірусні та бактеріальні. Слід зазначити, що цей поділ досить умовний, тому що вірусна ангіна може ускладнюватися приєднанням бактеріальної інфекції.

Механізм таких ускладнень дуже простий. Вірус знижує місцевий та загальний імунітет, в результаті підвищується активність так званої умовно-патогенної флори – бактерій, які зазвичай «мирно» співіснують з організмом, але за умов ослаблення імунітету починають бурхливо розмножуватися, що викликає симптоми хвороби.

Як окремі захворювання лікарі виділяють

  • стрептококову ангіну;
  • дифтерійну ангіну;
  • ангіну при захворюванні на кір;
  • туляремійну ангіну.

Класифікація ангін за збудником має важливе значення, оскільки лікувальні заходи повинні бути спрямовані на вилучення інфекції з організму. Деякі збудники викликають специфічні форми гострого тонзиліту, але остаточний діагноз можна встановити лише за допомогою лабораторних аналізів (бактеріальний посів).

Симптоми та перебіг ангіни у дітей

Місцеві та загальні симптоми ангіни

Усі симптоми гострої ангіни можна поділити на місцеві та загальні. Місцеві симптоми пов’язані з реакцією запалення в мигдаликах, а загальні – з масивним потраплянням в кров токсинів бактерій.

До місцевих симптомів відносять біль, що посилюється при ковтанні, кашель, свербіння та інші неприємні відчуття в горлі. Мигдалики знаходяться в доступному для огляду місці, тому батьки можуть обстежити горло малюка за допомогою звичайнісінької чайної ложки та відзначити почервоніння, набряк, плівки чи дрібні зернятка гною.

За зовнішніми симптомами розрізняють наступні форми ангіни:

  • катаральну;
  • фолікулярну;
  • лакунарну;
  • флегмонозну;
  • некротично-виразкову.

Мигдалики мають розвинену сітку кровоносних судин, що забезпечує швидке всмоктування токсинів та потрапляння їх у загальний кровообіг. В результаті розвивається лихоманка та з’являються симптоми загальної інтоксикації: слабкість, зниження апетиту, порушення сну, головний біль, тощо.

Симптоми катаральної ангіни у дітей

Катаральна ангіна – поширена форма захворювання, яка характеризується збільшенням, почервонінням та набряком мигдаликів без утворення на їх поверхні плівок або гнійників.

Запальні зміни мигдаликів при катаральній ангіні, як правило, поширюються на сусідні структури. Під час огляду можна спостерігати почервоніння піднебінних дужок та язичка.

Починається катаральна ангіна раптово, її виникнення може бути пов’язане з ГРВІ. В таких випадках симптоми гострого катарального тонзиліту поєднуються з нежитем, чханням та іншими ознаками вірусної інфекції дихальних шляхів.

Триває катаральна ангіна близько 3-5 діб, лихоманка та загальні симптоми виражені помірно. Виключенням є ті випадки, коли гострий тонзиліт стає наслідком кору або іншої специфічної інфекції.

Симптоми гнійної ангіни у дітей: фолікулярна, лакунарна, флегмонозна та некротично-виразкова форма

Гнійна ангіна свідчить про бактеріальну інфекцію. У таких випадках захворювання протікає з високою лихоманкою та вираженими ознаками загального отруєння організму.

При фолікулярній ангіні запальний процес поширюється всередину мигдаликів, тому на поверхні фолікулів можна побачити гнійні зернятка.

Лакунарна ангіна характеризується появою плівок у заглибленнях мигдаликів. Цей симптом потребує диференційної діагностики з таким смертельно небезпечним захворюванням як дифтерія.

При дифтерії плівки дуже щільні, їх досить важко відділити від поверхні мигдалика, а якщо це все-таки вдається, то на звільненій поверхні виступають краплини крові.

В запущених випадках недифтерійна лакунарна ангіна переходить в флегмонозну та виразково-некротичну форми, які потребують хірургічного втручання.

Можливі ускладнення ангіни у дітей

Так само як і симптоми ангіни, ускладнення цього захворювання можна поділити на місцеві та загальні. Місцеві ускладнення пов’язані з утворенням гнійників – абсцесів у мигдаликах та тканинах, що їх оточують. У тяжких випадках можливий розвиток сепсису (зараження крові).

Гнійні ускладнення можуть розвиватися не лише в піднебінних мигдаликах, а й у інших ЛОР-органах – отити, запалення пазух носа (гайморити, фронтити, тощо).

Загальні ускладнення виникають в зв’язку з проникненням у кров токсинів бактерій та рештків загиблих мікроорганізмів. У дітей це може викликати вкрай несприятливі імунологічні реакції, що стають причиною:

  • ревматичної лихоманки;
  • розвитку пороку серця;
  • гострого гломерулонефриту;
  • ревматоїдного артриту;
  • геморагічних васкулітів.

У разі відсутності лікування, а також при неадекватній терапії захворювання у 10% хворих розвиваються різноманітні ураження серця (міокардит, ендокардит, перикардит).

При деяких інфекційних захворюваннях (кір, дифтерія) можуть виникнути ураження нервової тканини, які здатні призвести до інвалідності.

Найбільш поширене ускладнення гострої ангіни – перехід у хронічну форму, яка виснажує організм та може викликати характерні для гострого запалення ускладнення – місцеві та загальні.

Діагностика ангіни у дітей

При появі перших ознак захворювання потрібно звернутися до лікаря. Катаральна форма ангіни, як правило, діагностується та лікується амбулаторно. У разі гострого гнійного тонзиліту може знадобитися госпіталізація у стаціонар.

Діагностика ангіни у дітей починається з консультативного огляду у педіатра або сімейного лікаря. Батькам потрібно буде відповісти на запитання:

  • коли з’явилися перші ознаки захворювання;
  • яке лікування проводилося вдома;
  • чи відвідує дитина дитячий дошкільний заклад або школу.

Як правило, для діагностики гострої ангіни достатньо огляду, у підозрілих випадках лікар може призначити додаткові обстеження, що спрямовані на визначення збудника захворювання, та/або консультацію вузького спеціаліста (оториноларинголога).

Як лікувати ангіну у дітей

Загальні правила лікування ангіни у дітей

Лікування ангіни у дітей повинно мати комплексний характер та проводитися з урахуванням усіх особливостей захворювання:

  • збудник (вірусна чи бактеріальна);
  • форма перебігу (катаральна чи гнійна);
  • гострота запальної реакції (лихоманка, біль, зовнішні зміни мигдаликів);
  • ступінь прояву інтоксикаційного синдрому;
  • наявність ускладнень;
  • загальний стан організму дитини (супутні хвороби).

Увага! Усі призначення в гостру фазу інфекції повинен давати лікар-фахівець. Бережіть себе та свої близьких, не займайтеся самолікуванням.

Чим лікувати ангіну у дітей у гостру фазу захворювання

Під час лікування гострої фази хвороби дитина має перебувати у ліжку, тому що можуть виникнути ускладнення з боку серця. Рекомендовано дієтичне харчування: їжа повинна легко засвоюватися організмом та не травмувати мигдалики при ковтанні (м’які поживні страви, переважно молочно-рослинного походження).

У відповідності зі збудником захворювання призначаються антимікробні препарати (противірусні або антибактеріальні) місцевої (полоскання, інгаляції, таблетки для смоктання) та загальної дії (всередину, а у тяжких випадках – ін’єкції).

За показаннями у якості допоміжних засобів приймають протизапальні та антиалергічні препарати, а також ліки, що сприяють розсмоктуванню інфільтрату в мигдаликах.

Реабілітаційні заходи

Після завершення курсу антибіотикотерапії гострої ангіни, тривалість якого становить, як правило, від 3 до 5 діб, загальний стан дитини покращується. Спадає лихоманка, відновлюється апетит, зменшується набряк мигдаликів, зникає біль у горлі.

Мета лікувальних заходів у відновлювальний період:

  • усунення залишкових проявів хвороби;
  • повноцінне очищення мигдаликів від гною та запальної рідини;
  • реабілітація усіх систем організму.

Адекватне лікування під час відновлювального періоду – надійний захист від переходу захворювання у хронічний тонзиліт, який сьогодні вважається практично невиліковною хворобою.

Під час реабілітаційного періоду лікарі призначають вітамінотерапію та фізіотерапевтичні засоби, у тому числі й лікування у соляній кімнаті.

Реабілітація після ангіни у Легені Солені

Терапевтичні курси у соляній кімнаті – визнаний офіційною медициною засіб лікування гострої та хронічної ангіни (тонзиліту), який призначається у підгостру фазу хвороби при відносно задовільному стані дитини.

Механізм дії соляної кімнати:

  • очищення мигдаликів та відновлення їх функції;
  • попередження алергічних ускладнень;
  • зміцнення імунітету;
  • нормалізація стану нервової системи.

Серед переваг лікування у Легені Солені треба відзначити високу ступінь безпеки. Після кожного сеансу наша кімната провітрюється та дезінфікується за допомогою кварцування.

Лікування іонами хлориду натрію в Легені Солені суміщається з оксигенотерапією, яка показана усім діткам, що перенесли інфекційне захворювання.

Ми працюємо під девізом: «Оздоровлюйся весело!». Діточок очікують цікаві ігри, смачні різнокольорові кисневі коктейлі, чудовий казковий дизайн.

Приходьте, ми очікуємо на вас!

+38 (097) 339 3356 +38 (095) 339 3356